Історія ДНЗ №5 "Ромашка"
Гортає пам'ять трепетно сторінки
В літописі… уже десятки літ.
Від сьогодення до джерельної колиски
Прекрасну мить цю хочеться спинить.
Бо істина одна – життя, щоб жить..
Дитинство – то ранок життя і ми повинні зробити його щасливим
У народі кажуть: день починається з ранку, річка – з джерельця, а життя людини – з народження та дитинства.
Дитинство – радісна пора в житті людини, коли весь світ начебто посміхається до неї. Існує філософська думка, що «в дитинстві день здається безкінечним, луг – безмежним, поле – безкрайнім, а життя – таким довгим-довгим..».
Саме в дитинстві відкриваються найточніші, найніжніші барви рідної землі, саме в дитинстві діти дуже допитливі, вразливі, емоційні, чутливі. А тому дитину в пору дошкілля можна порівняти із зернятком, яке потрапило в землю, а дорослих – із зимовою ковдрою, яка протягом зими зігріває, готує зернятко до того, щоб навесні воно проросло й дало гарні сходи.
У нашому педагогічному розумінні дошкільне дитинство - це період, який забезпечує загальний розвиток дитини, саме тут закладається фундамент загальнолюдських здібностей як стартовий майданчик для набуття в подальшому будь-яких спеціальних знань і навичок та засвоєння різних видів діяльності.
Адже малюк - це діамант на розкритій долоні, такий яскравий і неповторний.
І не має на землі нічого складнішого і цікавішого за дитину - людину. Саме в період дитинства малюк вчиться жити в соціальному суспільстві. А ми, дорослі, допомагаємо йому набути «життєвої компетентності» в усіх сферах життєдіяльності.
Як швидко плине час. Тільки-но було літо, а вже на порозі осінь. Нещодавно ми були ще зовсім юні дівчата, а сьогодні уже педагоги з досвідом, стажем.
40 років дошкільному – це багато чи мало? Мабуть, для всесвіту – мало. Для часу – мить. Для людини – багато. 40 років – це своєрідні жнива, оскільки зерна дошкільного виховання були посіяні в родючий грунт, а відтак дають добрі сходи. Педагоги дошкільної ланки зустрічають свій ювілей уже з оригінальними напрацюваннями, надбаннями, зберігши кращі традиції нашого народу у навчанні й вихованні дітей дошкільного віку.
У затишному місці серед каштанів та кленів, огорнутий різнокольоровим розмаїттям зелених насаджень, дзвенить дитячими голосами дошкільний навчальний заклад № 5 «Ромашка», що розташувався в південному мікрорайоні міста в досить гарному типовому двохповерховому приміщенні по вулиці Сидорова, 26.
«Ромашка»... Саме таку чарівну назву має він. Як ніжно й лагідно звучить це слово. А біля цієї ніжної, білої тендітної квіточки, наче бджоли та пташки, дзвенять, кружляють діти. І їхні дзвінкі голоси та сміх так плідно рояться навкруги. Ні, це не дитячий шум. Якщо ви маєте хороший педагогічний слух, то розрізните в цьому шумі звуки інструментів оркестру, які настроять вас на мажорний лад, а струни серця вашого торкнеться передчуття майбутньої симфонії життя.
Вважають, що ромашці людина завдячує своєю добротою та ніжністю. Її вплітали у перший віночок трирічної дівчинки, щоб була здоровою і до всіх доброю. А нашій «Ромашці», дошкільному закладу, завдячують батьки та вихованці, адже за 40 років свого існування він випустив понад 2000 дітлахів. І навіть зараз, кожного дня понад 130 веселих, допитливих, життєрадісних малюків відчиняють двері нашого великого й привітного дому, де турботою й піклуванням їх оточують 40 талановитих, творчих, майстерних, люблячих працівників, з яких 19 – педагоги.
Наш садок працює в режимі, який відповідає запитам батьків. Заклад має гарну матеріально - технічну базу, в ньому створено належне розвивальне середовище. До послуг малят дітей музична зала, фізіотерапевтичний кабінет, кабінети вчителя - логопеда, медичної сестри, практичного психолога. Пройшовши чималий шлях, ми вже можемо говорити сьогодні про певні успіхи в нашій роботі. Яким же був цей шлях і яким буде? Наш імідж – це узагальнений портрет закладу, який створювався протягом 40 років силами всього колективу.
Повернемося на самий початок. Це був жовтень 1974 року.
Бригадою будівельників п’ятої дільниці Рівненського «Промбуду-3» для працівників заводу «Будінструмент» був зданий в експлуатацію 14 числа на Покрову дитячий садок «Ромашка», який розрахований на 108 дітей. Першим, хто переступив поріг дитячого садка, були Лицеюк Марія Федорівна – завідувачка, Толочик Надія Петрівна – кухар, Джуренко Ніна Олександрівна – няня. Колектив заводу на чолі з директором Коротковим Б.М. доклали багато зусиль, щоб садочок був затишним, комфортним, красивим. На той час у закладі ясла-садок «Ромашка» були гарно по сучасному оформлені ігрові кімнати. Не менш красиве й опорядження будинку зовні. А на подвір’ї садка до літнього сезону обладнані ігрові майданчики, купальний басейн.
Завідувачка Лицеюк Марія Федорівна протягом трьох років зуміла підібрати здібний, талановитий, творчий колектив перших педагогів – початківців, які і надалі творили історію закладу. Першими ластівками у колективі були вихователі Конько Зінаїда Павлівна, Лобач Світлана Іванівна, Моравська Ольга Якимівна, Борейчук Анастасія Андріївна, Шамрай М.А., Василько Віра Павлівна, Данилюк Марія Іванівна, музичний керівник – Брик Марія Василівна, няні Козярець Віра Давидівна, Цимбалюк Любов Тимофіївна, Джуренко Ніна Олександрівна.
Згодом, з роками, заклад поповнився ще рядом таких молодих спеціалістів як Лясковська Катерина Андріївна, Кльоп Тетяна Олександрівна, Фаліковська Тетяна Савівна, музичний керівник Остапчук Наталія Володимирівна. Хочеться згадати, що на сторожі здоров’я маленьких дошкільнят з дня заснування була старша медична сестра Лазарець Валентина Володимирівна, яка пропрацювала тут понад 30 років і завоювала авторитет та повагу серед колективу та батьків вихованців.
Подальші п’ять років, з 1980 по 1985 рік, завідувала закладом Романчук Любов Леонідівна, вмілий і здібний керівник, що теж внесла свій вклад у розвиток і процвітання садка. Вона освіжила, покращила дизайн закладу, оновила і поповнила його оснащення. Це була світла, щедра і добра людина, і пам'ять про неї вічно житиме у наших серцях.
У 1986 році завідуючою працювала Ковальчук Ірина Борисівна, проте не довго, лише один рік.
Ознаменувалися роки з 1986 по 1993, де закладом керувала Гнатущенко Ольга Василівна. Завдяки її умілому і чуйному керівництву заклад здобув обнову. Саме тоді було придбано багато матеріальних цінностей: облаштовувалися дитячими меблями та м’яким інвентарем групи. На ігрових майданчиках було споруджено гарне, зручне та привабливе спортивне обладнання, ігрові споруди, павільйони. В той час в заклад влилися нові педагогічні кадри: вихователь-методист Гаврилюк Людмила Михайлівна та вихователі Ситинська Людмила Олексіївна, Остапчук Вікторія Юріївна.
Із січня 1994 року і по даний час очолює колектив творчий, енергійний педагог Стецюк Світлана Омелянівна.
Вона має яскраво виражені прогресивні якості сучасного керівника. Її стиль управління можна охарактеризувати так: «Управляти – приводити до успіху інших». Вона вміє аналізувати і розв’язувати проблеми, орієнтуватися у різних варіантах і приймати нестандартні рішення, не лише продукувати власні нові ідеї, а й підтримувати прогресивні, запропоновані працівниками закладу і батьками.
Саме для неї випала нелегка доля на кінець ХХ тисячоліття, коли в країні була криза, розруха, коли закривалися і перепрофільовувалися дошкільні заклади. Багато «братів наших» не вціліло. Лише вона своєю наполегливістю, своїм завзяттям, працелюбністю і винахідливістю зуміла утримати садок, зуміла вижити і допомогла нам усім працівникам вистояти, зберегти заклад, роботу. Справжня революціонерка, активістка вона не боялася відстояти свої і наші права, завжди знаходила вихід із різних критичних ситуацій. Дякують їй сьогодні і ті працівники, що були звільнені в періоди скорочень, і коли відкривалися групи, знову люди повернулися на свої посади. Вона не допустила розвалу, перепрофілювання, реорганізації і закриття закладу. І хоча із шести груп працювало, на той час, лише три, майже всі ми вижили і це завдячуємо їй.
Світлана Омелянівна - людина юридично грамотна, комунікабельна, хороший дипломат, зуміла згуртувати навколо себе хороший творчий колектив. ЇЇ допомога завжди і у всьому відчувалася : у підтримці наших ідей, умінні вибудувати заняття і переконати у своїх доказах, манері триматися перед колегами. І сьогодні у часи стабільності, часи нововведень та інноваційних технологій у неї прозрівають нові і нові задуми, нові ідеї оновлення закладу, створення свого іміджу. Щодня, приходячи на роботу, Світлана Омелянівна приносить із собою нові плани на майбутнє… «А ось тут ми зробимо те. А в цій групі ми придбаємо нові меблі…» Коли ти поряд із нею, то ти не можеш не працювати, не творити. Всіх не покидає творчий неспокій, усі із задоволенням працюють, наслідуючи її.
За цей великий проміжок часу уже пішли на заслужений відпочинок педагоги – дошкільники - Данилюк Марія Іванівна, Василько Віра Павлівна, Моравська Ольга Якимівна, Лобач Світлана Іванівна, Борейчук Анастасія Андріївна, Лясковська Катерина Андріївна, а на зміну їм прийшли молоді, енергійні, знаючі педагоги-дошкільниці Прядун Олена Павлівна, Дулік Наталія Анатоліївна, Наумець Оксана Дмитрівна, Ларіна Світлана Олександрівна, Ільчук Олександра Миколаївна, музичний керівник – Таїрова Алла Йосипівна. Згодом, пізніше, колектив поповнили молоді спеціалісти: вихователі – Ошурко Наталія Анатоліївна, Гаврилюк Катерина Володимирівна, Парфіненко Іванна Олександрівна; практичний психолог – Гузич Яніна Василівна; музичний керівник – Гаврилюк Руслан Миколайович; медичні сестри Романюк Галина Вікторівна, Вишневська Олена Миколаївна.
Варто відзначити помічників вихователів, що працюють уже понад 20 років у садку і все своє життя та серце віддають вихованню дітей: Кожарко Валентина Геннадіївна, Алексійчук Надія Миколаївна, Крищук Ольга Миколаївна. Слова вдячності адресуються і тим людям, хто так піклується про малят на інших теренах праці – це кухарям Гергелюк Валентині Лукашівні, Ковальчук Марії Федорівні; кастелянці – Бабич Світлані Анатоліївні, пралі – Дублевській Валентині Миколаївні та іншим помічникам вихователів: Парфенюк Валентині Дмитрівні, Комар Ользі Пименівні, Войтович Наталії Миколаївні. Бухгалтерський облік ведуть головний бухгалтер Капранчк Наталія Василівна, та бухгалтер Ільчук Наталія Леонідівна.
У закладі за останні роки багато чого змінилося, покращилося, оновилося. Компактним, зручним є кабінет завідувачки; привабливим, творчим осередком для педагогів є методичний кабінет, яким завідує вихователь-методист – Гаврилюк Людмила Михайлівна. Кабінет психолога та вчителя-логопеда гармонійно розмістилися в методичному кабінеті. Практичним психологом працює молодий, перспективний спеціаліст - Гузич Яніна Василівна, вчителем - логопедом – Гаврилюк Людмила Михайлівна. Естетично оформлений музичний зал, де завжди дзвінко лунає пісня, сплетена з тонких і чистих дитячих голосів. Це проводить заняття з музичного виховання музичний керівник Таїрова Алла Йосипівна. Досить вимоглива і водночас добра, разом з тим співуча, вона вчить плавних танцювальних рухів, терпляче розвиває музичні здібності підопічних. Проникливо, задушевно звучать пісні про Україну у музичного керівника Гаврилюка Руслана Миколайовича. А з яким запалом люблять співати під баян вихованці козацьких пісень, танцювати гопачок чи полечку. Самовіддано люблячи музику, обидва працівники передають почуття й малим, неабиякою педагогічною майстерністю розкривають перед ними красу і багатство музики.
Зовсім ще молодий, але творчий і перспективний виховательський колектив, у складі шістнадцяти чоловік, постійно прагне до постійного пошуку нових педагогічних горизонтів. Кожен з них має своє обличчя педагога, свої уподобання: одна надзвичайно артистична, друга завзята, трудолюбива, третя відповідальна, а та - хороша майстриня. Та спільне в характері – безмежна любов до дітей, лагідність, терпіння, материнські почуття. Всі педагоги хочуть себе показати, проявити в роботі, кожен прагне до лідерства. Рівнятися їм усім є на кого. Взірцем для них у роботі є вихователі з досвідом – Кльоп Т.О., Остапчук В.Ю., Ларіна С.О., Дулік Н.А., Наумець О.Д.
Коментарi